Чарівні колискові

Дитяче мовлення у період від двох до п’яти років проходить певний етап розвитку, тобто із своєрідного дитячого лексикону поступово перетворюється в сформовану правильну мову.
У народі прекрасним стимулюючим засобом є дитячий фольклор. Найперше це колискові пісні.
 Лагідний материн наспів засівав дитячу душу любов’ю до людей, до всього живого. Колискова пісня характеризується ненав’язливою формою, мелодикою, словами і музикою, формує любов до природи, формує світогляд. Все це із материним молоком засвоює з перших днів свого життя маленька дитина.
Ой на кота воркота
На дитину дрімота
 А-а, люлі.
  Чи Люлі - люлі, дитино
 Поїдемо по сіно
Ти там будеш коні пасти
 А ми будем сіно класти.
 Колискові пісні виробляють у дітей слух і будять чуття мови у всій її мелодичності, красі і образності.
 Ай -ну люлі, люлі
 Налетіли з поля гулі
 Та й посіли на воротях
У червоних та чоботях .
 У колисковій пісні зустрічаються слова ―дитятко, ―колисоньці. ―ясненький, ―віченька. Магічність колискової пісні полягає у своєрідній манері виконання пісень, вона нагадує тихий скрип колиски, вона лагідна, спокійна. В українських сім’ях колискові співали над дитячою колискою, що гойдалася в такт наспіву і сприяла швидкому засинанню дитини.